SFP модулі MikroTik та медіаконвертери
Оптичний модуль SFP MikroTik являє собою компактний пристрій, призначений для прийому та передачі даних між віддаленим телекомунікаційним обладнанням. Наприклад, у ролі такого обладнання можуть виступати маршрутизатори та комутатори. За допомогою SFP-модулів здійснюється підключення плат пристроїв у дротових мережах до мережевого кабелю, а точніше — вита пара поєднується з оптичним волокном для взаємного обміну інформацією.
SFP-модулі MikroTik, як і продукція інших виробників, стали чудовою альтернативою застарілим рішенням у вигляді досить габаритних модулів GBIC. Адже їх функціональні можливості аналогічні, а нові моделі навіть перевищують їх. Сучасні SFP-модулі за розмірами ненабагато більші за модулі стандарту RJ-45. Таким чином, завдяки компактності, у стандартному мережевому пристрої формату 19″ та висотою 1U можна розмістити до 48 SFP-модулів MikroTik.
Як вибрати SFP-модуль MikroTik
У цьому огляді ми постараємося детально розповісти про те, як правильно підібрати SFP-модуль для ваших пристроїв.
Як ви вже зрозуміли, SFP-модуль, або трансивер, необхідний для підключення оптичного волокна з уже встановленими роз’ємами до мережевих пристроїв із SFP-портами, таких як роутери, комутатори, мережеві карти серверів тощо. Завдяки SFP-модулям MikroTik виконується функція перетворення сигналу оптичного кабелю на стандартні електричні імпульси.
Якщо вас цікавить, як відбувається підключення оптичного волокна, то все досить просто: оптичне волокно з уже встановленими конекторами підключається до SFP-модуля, а сам модуль вставляється у SFP-роз’єм відповідного пристрою.
На сьогодні SFP-модулі MikroTik бувають таких типів:
- SFP, де швидкість обмежена 1 Гбіт/с. Якщо мережевий пристрій оснащений лише роз’ємами SFP, то модулі SFP+ не підійдуть.
- SFP+ зі швидкістю до 10 Гбіт/с. У цьому випадку ситуація зворотна: якщо пристрій має порти SFP+, то модуль SFP не зможе повноцінно виконувати свої функції. Існують винятки, але не рекомендується так використовувати.
SFP-модулі MikroTik можуть працювати з різними типами оптоволокна.
Multi Mode (багатомодове волокно) є досить поширеним і використовується на коротких відстанях — максимум до 2 кілометрів, але найчастіше до 330 або 550 метрів. Цей тип волокна має більше розсіювання. При використанні багатомодового оптоволокна передача інформації здійснюється по двох волокнах: одне відповідає за передачу даних, інше — за прийом.
Усі волокна складаються із серцевини та оболонки, які мають різні показники заломлення. Наприклад, характеристика 50/125 мкм означає, що діаметр серцевини становить 50 мкм, а оболонки — 125 мкм. Різні типи багатомодового волокна використовуються для різних відстаней: 50/125 мкм — до 550 метрів, а 62.5/125 мкм — до 330 метрів.
Вартість багатомодового волокна вища, ніж одномодового, однак активне обладнання для нього дешевше. Підключення волокон за допомогою багатомодових SFP-модулів виконується перехресно.
Single Mode (одномодове волокно) має значно менше розсіювання. Це дозволяє використовувати його на великих відстанях — від 10 до 120 кілометрів. Сам кабель дешевший за багатомодовий, але обладнання для нього дорожче. Передача і прийом інформації можуть здійснюватися як по одному волокну, так і по двох. У випадку двох волокон підключення також виконується перехресно.
У тих SFP-модулях, які одночасно передають і приймають дані по одному волокну, використовується технологія WDM. Вона застосовує світлові хвилі різної довжини, що дозволяє здійснювати двосторонню передачу інформації по одному й тому ж оптоволокну.
До відома: SFP WDM-модулі MikroTik постачаються у комплекті парами.