Що необхідно знати для побудови Wi-Fi мережі

Перш ніж приступити до побудови бездротової мережі, необхідно визначитися з тим, що ви хочете отримати від неї.
Потрібно визначитися: чи потрібна вам бездротова мережа взагалі, чи без неї можна обійтися? Адже практично завжди вартість бездротової мережі значно перевищує вартість провідної. Та й швидкості 100 мегабіт (і навіть 50) ви навряд чи досягнете, використовуючи недороге обладнання. Та й провідна мережа завжди буде надійнішою за бездротову.
Однак у бездротових мережах є дуже багато привабливого: швидкість розгортання, порівняльна простота і низька собівартість в обслуговуванні (у дротових мережах часто виходить з ладу кабель, і т. д.) При грамотних установках та розгортанні бездротових мереж можна досягти високої рентабельності та швидкої окупності проекту.

Головною умовою якісної роботи wifi мережі є правильний вибір антени, сполучного кабелю, а також правильної добірки активного мережного бездротового обладнання. Досвід встановлення та використання WiFi обладнання показує, що на якість зв'язку впливають усі компоненти бездротової мережі: вихідна потужність та чутливість передавача, якість антен, з'єднувальних кабелів та роз'ємів. Разом з тим, в реальних умовах, якість будь-якого приймального пристрою визначається здатністю визначати корисний сигнал на тлі перешкод від сусідніх точок доступу, а також атмосферних та промислових шумів. Ця властивість приймачів називається вибірковістю чи селективністю.

На вході приймача WiFi сигналу діють два види шумів: шум, що приймається з ефіру і внутрішній шум, викликаний процесами в самому приймачі (так званий тепловий шум, пов'язаний з рухом електричних зарядів). Саме від теплового шуму залежить головним чином чутливість приймача. Саме тому і потрібно, щоб сигнал на вході приймача був якомога вище за рівень цих шумів. Досягти збільшення співвідношення корисного сигналу і шуму на вході приймача можна тільки за допомогою високоефективної антени з великим коефіцієнтом посилення, так як вона не робить власного шуму, будучи пасивним елементом, а тільки фокусує (або, як іноді кажуть, посилює) корисний сигнал там де це необхідно. Для досягнення підсилювального ефекту застосовуються антени типу «хвильовий канал», колінеарні антени або антени з параболічним відбивачем.

Необхідно пам'ятати, що найкращий підсилювач – це хороша (з високим коефіцієнтом посилення) антена, піднята на максимальну висоту. Разом із вибором антени важливо підібрати коаксіальний кабель, який з'єднуватиме антену з WiFi обладнанням. Порада тут лише одна: кабель повинен мати найменші втрати на частоті 2,4 ГГц. Чим коротшим буде кабель між антеною та Wi-Fi пристроєм, тим більший радіус дії матиме ваша мережа. Цього можна досягти, розміщуючи точку доступу у спеціальному гермобоксі поряд з антеною WIFi. Важливу роль відіграє правильний вибір місця встановлення антени wifi.
При організації wifi мережі має насамперед дотримуватися правила прямої видимості (це пов'язано з особливостями поширення сигналу на частоті 2,4 ГГц). Однак на невеликих відстанях (близько 10-300 метрів) та застосуванні простих штатних антен з посиленням до 6 dBi, пряма видимість може бути відсутня. При організації мереж всередині будівель (де немає прямої видимості) якість сигналу Wi-Fi буде постійно змінюватися, тому стабільність зв'язку за рахунок численних відображень та проходження сигналу через перешкоди буде під питанням.

В умовах прямої видимості численні установки Wi-Fi обладнання дають такі цікаві дані:
В умовах "незашумленого" ефіру при застосуванні стандартних побутових точок доступу типу D-Link, Planet, TP-Link, Edimax і т.д. на кругову антену 8-12 Дб і клієнтських PCI пристроїв цих фірм працюють на антени 12-24 Дб, ми можемо спокійно отримувати дальності 0,5-8 км при прийнятній швидкості передачі. При використанні як клієнтських пристроїв точок доступу в режимі "клієнт" ми можемо вже отримувати і великі дальності (порядку 5-18 км).